Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини УПЦ КП) — церква Української православної церкви Київського патріархату в місті Чернігів, пам’ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам’ять про героїзм діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов в 1696.

Катерининська церква — побудована у формах бароко, з цегли, тинькована й побілена. Конструкція хрестоподібна у плані, девятичасна з розвиненими камерами у внутрішніх кутах (висота їх становить 2 / 3 висоти стін основних об’ємів церкви). Кожна з гілок — п’ятигранна, завершується банями на восьмигранних барабанах.

По композиції споруда повторює традиційну дерев’яну українську церкву, де в єдине пластичне ціле об’єднані п’ять восьмериків, кожен з яких завершується куполом. Центральна глава підноситься над бічними, а вони в свою чергу — над рукавами архітектурного хреста. Вертикальність композиції церкви досягається відсутністю горизонтальних членувань стін, кути граней підкреслені пілястрами, більшість віконних отворів мають витягнуті по вертикалі форми, підкреслені наличниками, характерні вікна у вигляді хрестів.

Особливість Катерининської церкви — її всефасадність. Існують три вхідних портали: північний, східний та південний. У зовнішньому вигляді храму велику роль грає обрамлення барокових входів і віконних прорізів (трикутні фронтони, наличники, дрібнопрофільовані карнизи) для якого використано лекальну цеглу (ліпного орнаменту немає).

Внутрішній інтер’єр церкви розкриває вертикальність композиції і п’ятиглавість споруди за допомогою перекриттів з заломами, великих арок, відсутності хорів й горизонтальних структур.